UaEn

Залізні квіти як символ міцного кохання

Поділитись

З історії Запоріжжя відомо, що до 1921 року місто називалося Олександрівськ на честь Олександрівської фортеці, яка була закладена у 1770 році іменем генерала-фельдмаршала Олександра Голіцина.

Саме з цією фортецею пов’язана легендарна історія. Поблизу фортеці жив юнак, який навчався в ковальському ремеслу. Вчитель сварив хлопця, що той був неуважним, неакуратним та непосидючим. Пояснював йому вчитель, що ковальська справа потребує багато часу та сили.

Вчитель казав хлопцю, що потрібно забруднити руки попелом біля горнила, побачити розпечений метал, як простір навколо нього освічується, бо є в цьому магія, незбагненна для людського розуму. Працювати треба швидко та вправно, бо метал помилок не пробачає.

Одного разу вийшов хлопець з кузні перепочити, та побачив чарівну дівчина, яка тримає шлях у сторону фортеці. Юнак дивився вслід, аж доки дівчина не зайшла до фортеці. Повернувшись до кузні, Іван, так звали хлопця, взявся натхненний за діло. Викував він залізну квітку, яку показав вчителю, і той нарешті похвалив хлопця.

- Івану, що з тобою сталось? - запитав вчитель.
- Що то за дівчина в фортеці живе? - зібравшись з силами запитав хлопець.
- Зрозуміло, - відповів вчитель, - не знаю хто вона, але працюєш ти тепер з душею.

Кожного дня Іван виглядав дівчину, навіть набрався сміливості підійти до неї та заговорити. Іван подарував коханій залізну квітку та пообіцяв приїхати за нею.

Став Іван працювати день за днем все більш старанніше, щоб вчитель відпустив його до дівчини. Побачивши, які залізні витвори мистецтва почав робити Іван, вчитель збагнув, що якщо хлопець поїде в інше місто його заберуть до себе інші майстри. Не схотів вчитель втрачати такого майстра, вирішив хитрістю залишити його в місті. Він написав листа Івану, ніби-то від дівчини, щоб хлопець не їхав до неї та взагалі забув її.

Залишившись, Іван з тих пір так і жив в майстерні, працюючи і вдень і вночі, кував залізні квіти, які потім розсипав в саду коло фортеці та приходив туди кожен день в надії побачити чарівну дівчину.

Зараз існує традиція: кожен, хто приїхав у Запоріжжя, має подарувати чарівній незнайомці квітку у пам'ять вічного кохання Івана.

Відгуки Відгуки про організатора 0

Залиште свій відгук
UaEn