Рівно через десять років після першого фестивалю з гучною назвою «Запоріжжя — місто з яйцями», який став яскравою подією свого часу, ми знову зібралися разом — цього разу у Вербну неділю. І хоч обставини змінилися, дух запоріжців залишився незмінним: сильним, теплим і об’єднаним.
Протягом двох днів ми підтримували запорізьких крафтерів, збирали кошти для наших захисників і захисниць, надихалися і надихали. Особливим моментом стала виставка документальних світлин від Катерини Клочко — фоторепортерки, яка зафіксувала той самий перший фестиваль десять років тому.
Усе, що ми зробили цими днями — це не просто подія. Це про підтримку, пам’ять і силу бути поруч. Запоріжжя тримається, бо тримаємося одне одного.