Я — та, кого не пам’ятають, але відчувають.
Я була в полі з косою. У тюрмі за слово. У степу з шаблею.
Я носила хустку, що зберігала в собі коди нації.
Мене звали по-різному, але завжди — жінка.
І я повернулась. Щоб нагадати: твоя сила — в тобі.
Я — Косачка. І я завжди поряд.»
Вистава «Косачка» — це більше, ніж театр. Це відлуння жінок, які ніколи не здавалися.