Запоріжжя як це було

- Вежу Козлінера збудовано у 1949 році. Жителі міста пам’ятають кафе «Лакомка», яке знаходилось на першому поверсі будівлі 
Воно було популярним серед місцевих мешканців. Тут можна було спробувати одні з найсмачніших десертів, тістечко коштувало 22 копійки, молочний коктейль - 12 копійок.
Наприкінці 1990-х років будівля нахилилася на декілька градусів, через це її жартома назвали «Пізанська вежа». Проблему було вирішено завдяки рідкому склу, яке закачали під фундамент. У 2002 році плаский дах було замінено двосхилим і доповнено бельведером зі шпилем 

- Концертний зал імені М.І. Глінки збудований у 1953 році архітектором Г. Вегманом та інженером В. Шапільським і поєднує в собі елементи конструктивізму та неокласицизму. Пам'ятник Михайлу Глінці перед концертним залом з'явився пізніше, вже у 1955 році.

В різні роки на сцені філармонії виступали відомі музиканти: Святослав Ріхтер, Лео Гінзбург, Белла Руденко, Еміль Гілельс.

- Шляхопровід над залізничною магістраллю в районі вулиці 12 квітня будували в 30-х роках минулого століття разом з 6-селищем.

Взагалі історія електрифікації залізниць України розпочалась в 1932 році саме з дільниці Запоріжжя – Кривий Ріг. До війни по шляхопроводу ходив трамвай від вокзалу «Південний» (Запоріжжя 1) до греблі. Під час війни шляхопровід був зруйнований і відновлений вже пізніше.