210 років тому народився Тарас Шевченко.
Письменник, Митець, Українець.
Він був вихідцем з селянства. Відчув на собі ярмо кріпака. Жив з болем за Україну та рефлексував у власних творах: як письменницьких, так і мистецьких.
Розумів, що російський пєтєрбург отримав статус культурного осередку через українців. Адже для наших творчих людей це була чи не єдина можливість реалізувати свій талант і займатися тим, до чого лежить душа. Залишити власний культурний спадок.
Шевченко був антиімперцем. У нецензурованих творах писав правду про трагічність українського сусідства. За що був покараний настільки жорстоко, наскільки не був покараний жоден інший член Кирило-Мефодіївського братства.
Рядки з його творів відгукуються у всіх. Не втрачають актуальності через два століття. Тіло Тараса Григоровича смертне, але його дух - вічний. Як і Україна.
Цінуємо своє. Допомагаємо захисникам і захисницям. Щоб був і син, і була мати, і були люди на землі.