Вишуканий фасад, ліпнина, червона цегла, якій більше століття, та довга романтична історія життя – все це розповідає про дохідний будинок купця Якова Ліщинського, який і нині знаходиться у центрі Старого міста.
Дохідний будинок купця Якова Ліщинського й сьогодні дивиться на головну вулицю міста – майже незмінний, величний та довершений у своїх формах, він приковує погляд та захоплює дух. Його червоні цегляні стіни ніби палають у сірому пейзажі міста, а після дощу їхній колір насичується та відбивається у калюжах. Це одна з найстаріших будівель міста, яка пережила пожежу, революції та війни. Як і колись, будинок виглядає вишуканим та теплим, його витончений фігурний фасад зберігся й сьогодні, а силами своїх жителів будинок приводиться до ладу. На одній з його стін навіть розквітнув яскравий мурал, який поєднав у собі ночі та дні, гори та степи, відтінок легкої невинності та магічності.
Величний чотириповерховий маєток у самому центрі палкої торгівлі, біля Ринкової площі, з моменту відкриття у 1901 році був улюбленим місцем олександрівської богеми. Збудований у стилі неоренесансу, з гострими шпилями та масивними газонами на карнизі, він приковував погляд. Якийсь час дохідний будинок Ліщинського навіть був найвищою будівлею міста, весь його перший поверх здавали в оренду для магазинчиків та перукарень, ще три поверхи знімали люди. На жаль, у 1905 році будинок Ліщинського підпалили – він вигорів дотла. Ремонт не виправив би ситуацію, тому його три роки відтворювали з нуля та надали йому нове обличчя. У процесі нового народження будинок втратив останній житловий поверх.
Ще цілих десять років у ньому текло мирне життя, на сеанси Сінематографу збиралась богема, а на стрижку у «Першу перукарню» стояла довга черга. Все йшло тихо й непомітно.
Але після революції у 1917 році Яков Ліщинський втратив свій дохідний будинок. Спочатку будівлю зайняла Міська рада робочих та солдатських депутатів з типографією «Єднання», потім – Олександрівський народний університет.
У роки Другої світової окупанти використовували будівлю у центрі міста як гестапо, а після війни влада віддала верхні поверхи в житловий фонд, перший поверх знову зайняли магазини. Розклад сил не змінився і нині – перший поверх заполонили приватні магазини, два наступні залишились людям.
Це дало можливість будинку стати житлом для багатьох зірок, які принесли йому славу. Так, майбутня зірка Леонід Утьосов познайомився в ньому з коханням свого життя – Оленою Ленською.