Є пейзажі, від яких по шкірі пробігають маленькі мурашки. Вони такі реалістичні, що можна уявити шелест очерету, шум Дніпра, солодкий запах трави та осіннього дня.
Є пейзажі, від яких по шкірі пробігають маленькі мурашки. Вони такі реалістичні, що можна уявити шелест очерету, шум Дніпра, солодкий запах трави та осіннього дня.
І знімок запорізького фотографа Ігоря Лаврова, й справді, викликає найкращі й найяскравіші почуття – кольорове хмарне небо ніби розповідає довгу романтичну історію, а незламні сіро-коричневі скелі підіймаються над вкритим хвилями Дніпром, що поєднуючись, утворює неймовірну картину, що ілюструє чуттєвість Запоріжжя.